6 лип. 1942 р.

Анна Франк

Anne Frank House

 Життя, щоденник, спадщина

Анна Франк є однією з мільйонів жертв переслідування євреїв у Другій Світовій війні.

Протягом двох років Анна з родиною переховувалась в прибудові до будинку, де знаходилася батьківська фірма. Там вона писала свій щоденник.

Анна Франк померла в концтаборі, коли їй було п’ятнадцять років.

Її щоденник пережив війну. Він був перекладений більш ніж сімдесятьма мовами і зробив Анну відомою в усьому світі.

Оригінал щоденника виставлений на експозиції в Будинку-музеї Анни Франк.

Анна Франк в перший день життя на руках матері Едіт. Франкфурт-на-Майні, 13 червня 1929 року.

Дитинство в Німеччині

Анна Франк народилась 12 червня 1929 року у Франкфурті-на-Майні в Німеччині. Вона є другою й наймолодшою донькою Отто Франка і Едіт Франк-Холлендер. Марго, сестра Анни, старша за неї на три роки. Родина Франк – євреї.

Отто Франк зі своїми доньками, Марго і Анною у серпні 1931 року.

Отто Франк працює в банку, що належить його родині. Через сувору економічну кризу в Німеччині справи йдуть погано. Отто і Едіт Франк дуже хвилюються за своє майбутнє. Рівень антисемітизму зростає. Все більше і більше людей підтримують антисемітську партію НСДАП, і в 1933 році Адольф Гітлер очолює уряд Німеччини.

Отто випадає шанс очолити філіал фірми “Опекта” в Амстердамі. “Oпекта” продає пектин, желейний згущувач для виробництва джему.

Отто з дружиною вирішують переїхати до Нідерландів.

В безпеці в Амстедамі

В 1933 році Анна Франк з родиною переїздять до квартири на Мерведеплейн на півдні Амстердаму, району, що став притулком для багатьох єврейських біженців.

Анна і Марго швидко вчать голландську мову і незабаром почувають себе в Голландії, як вдома. Анна є жвавою і допитливою дівчинкою, що любить бути в центрі уваги. Марго тихіша і серйозніша. Вона завжди отримує гарні оцінки в школі.

Отто Франк відкриває свою фірму в центрі Амстердама. Він багато працює, тому рідко буває вдома. Едіт тяжко звикає до нового життя в Нідерландах. Вона сумує за домом і хвилюється за свою родину в Німеччині.

Міп Гіз розповідає про свою роботу на фірмі «Опекта». 

Ситуація в Німеччині стає все більш небезпечнішою для євреїв.

В листопаді 1938 року відбувається масовий погром, що отримав назву «Кришталева ніч».

В березні 1939 року мати Едіт лишає Німеччину і приєднується до родини Франк.

В 1939 році Німеччина окуповує в Польщу, внаслідок чого Англія та Франція оголошують Німеччині війну.

Німці бомбардують Варшаву. Одразу починаються переслідування євреїв.

Німецьке вторгнення в Голландію

В травні 1940 року Німеччина вторгається в Голландію. Після бомбардування Роттердаму нідерландский уряд капітулює. Починається німецька окупація.

Генерал Вількельман приїздить до штабу німецької армії, щоб підписати акт голландської капітуляції, 15 травня 1940 року.

Антиєврейські заходи

Незабаром після вторгнення в 1940 році нацисти починають вживати антиєврейських заходів. Вони роблять життя євреїв все більш нестерпним. Євреїв звільняють з державної служби. Їм заборонено відвідувати парки, кіно, басейни. Єврейських дітей змушують відвідувати окремі єврейські школи.

Анна Франк в вікні свого будинку в Амстердамі. 

Щоденник Анни

12 червня 1942 року Анні Франк виповнюється тринадцять років. Одним з її подарунків є зошит в червоно-білу клітинку. Вона одразу ж починає в ньому писати. Щоденник стає її найціннішим майном, і вона бере його з собою, коли через три тижні родина Франк змушена переховуватись.

Переслідування євреїв

Німецька окупація Нідерландів триває, ситуація для євреїв стає все більш небезпечною. З травня 1942 року всі євреї змушені носити на своєму одязі жовту зірку. З липня того ж року євреїв закликають до робочої повинності. Їх начебто відправляють в робочі табори в Німеччині. Насправді їх транспортують в концентраційні табори, щоб знищити.

Щоб уникнути депортації, Отто та Едіт Франк готують таємне сховище в прибудові до будинку, де знаходиться фірма Отто. Марго Франк стає однією з перших, хто отримує звістку до робочого табору 5 липня 1942 року. Наступного дня родина Франк вирушає в місце сховища на Принсенграхт.

Родина Франк ділить своє сховище з діловим партнером Отто, його дружиною Августою та сином Петером. Співробітники Отто Беп Фоскейл, Віктор Куглер, Йоханнес Клейман та Міп Гіз з її чоловіком постачають їм їжу.

Протягом дня люди в сховищі мусять зберігати повну тишу. Працівники складу, що знаходиться під ними, не повинні дізнатися, що в сховищі переховуються євреї. Тільки вночі і у вихідні дні вони можуть розмовляти в повний голос та зливати воду в туалеті.

Через декілька місяців, 16 листопада 1942 року, до таємного сховища переїжджає восьма людина: Фрітц Пфеффер. Це стоматолог Міп Гіз. Щоб знайти йому місце, Марго переселяється до кімнати батьків, а Анна ділить кімнату з Фрітцем Пфеффером. 

“Багато наших друзів і знайомих забирають цілими групами. Гестапо дуже грубо обходиться з ними (…) Якщо все так погано в Голландії, як же має бути в тих далеких, нецивілізованих місцях, куди німці їх відправляють? Ми припускаємо, що більшість з них вбито. Англійське радіо говорить про отруєння газом. Можливо, це найшвидший спосіб померти.”

Анна Франк, 9 жовтня 1942 року

Облава на євреїв в Амстердамі, 26 травня 1943 року.
Поїзд відправляється з Вестерборка в Аушвіц.

“Ти вже давно знаєш, що найбільша моя мрія, стати журналісткою, а пізніше відомою письменницею.”

Анна Франк, 11 травня 1944 року

“Чи дійсно це є початком довгоочікуваного визволення? (…) О, Кітті, найкраще для мене у вторгненні це те, що я відчуваю, що друзі вже близько.”

Анна Франк, 6 червня 1944 року

Люди у сховищі з піднесенням і надією слідкують за новинами про вторгнення до Нормандії. Отто Франк вішає на стіні сховища карту і голками відмічає наступ союзників.

Смерть Анни

4 серпня 1944 року людей у сховищі заарештовують: їх було зраджено. Їх відправляють в транзитний табір в Вестерборці. 3 вересня їх депортують до концентраційного табору Аушвіц-Біркенау в окупованій німцями Польщі. Там чоловіків та жінок розділяють. Анна бачить свого батька востаннє. Разом з Марго та Едіт її поселяють до жіночих бараків.

В кінці жовтня Анну та Марго транспортують в концентраційний табір Берген-Бельзен в Німеччині. Їхня матір, Едіт, залишається в Аушвіц-Біркенау, де помирає 6 січня 1945 року.

Після жахливого переїзду в поїзді, що тривав три дні, Анна та Марго прибувають в Берген-Бельзен в Німеччині. Табір перенаселений в’язнями, тому їм доводиться жити в наметах. Коли намети знищує буря, в’язнів переводять до вже перенаселених бараків.

Становище в Берген-Бельзені жахливе. Не вистачає їжі, санітарні умови дуже погані. Багато в’язнів хворіють і помирають. Марго і Анна Франк заражаються тифом. Вони помирають в березні 1945 року, всього за декілька тижнів до визволення табору.

Ханнелі Гослар та Анна Франк знали одна одну з дитячого садка. Вони не бачились з 1942 року, з тих пір як Анна почала переховуватись. В Берген-Бельзені Ханнелі згадує про її останню розмову з Анною.

Після визволення Аушвіца радянськими військами 27 січня 1945 року, Отто Франк стає вільним. Він єдиний з восьми людей, що переховувалися в сховищі, хто пережив війну.

7 травня 1945 року німецька армія капітулює в Західній Європі в Реймсі, Франція.

Отто повертається

Після довгої і хаотичної подорожі Отто повертається в Амстердам в червні 1945 року. Він переселяється до Міп і Яна Гіз. Він вже знає про смерть дружини Едіт, але нічого не знає про долю своїх доньок.

За декілька тижнів він дізнається, що Анна і Марго загинули. Тільки після цього Міп віддає йому щоденник Анни. Вона зберігала його з тих пір, як родину заарештували.

Отто Франк та четверо його співробітників, серпень 1945 року. На задньому плані: Йоханнес Клейман і Віктор Куглер. На передньому плані: Міп Гіз, Отто Франк і Беп Фоскейл.

Щоденник опубліковано

Після довгих роздумів Отто вирішує опублікувати щоденник Анни. Спочатку йому дуже важко знайти видавця. Отто показує щоденник декільком людям. Один з них – історик Ян Ромейн.

Він пише статтю про щоденник в національній газеті “Пароль” за 3 квітня 1946 року. Стаття привертає до себе увагу видавничого агентства “Контакт”. Воно вирішує видати щоденник. Щоденник було опубліковано 25 червня 1945 року під назвою “Сховище”. Мрія Анни стати письменницею збувається після її смерті.

Видання англійської версії “Анна Франк: щоденик дівчинки.” в 1952 році робить Анну відомою. В 1955 році книга була адаптована для театру двома американськими драматургами. П’єса мала величезний успіх на Бродвеї.

В 1959 році п’єсу екранізують. В фільмі роль Анни Франк грає Міллі Перкінс.

Від сховища до музею

Успіх щоденника викликає інтерес до будинку, де переховувалася Анни Франк. Незабаром у сховище починають приїзджати люди, де їх супроводжують співробітники “Опекта”. В 1955 році фірма переїжджає. Будівля перебуває в напівзруйнованому стані. З’являються плани на її знесення, але завдяки зусиллям видатних громадян Амстердама, будинок зберігають. Разом з Отто Франком вони засновують Фонд Анни Франк. 3 травня 1960 року будинок-музей відкривається для публіки.

Група американських студентів зі Скарсдейла відвідує Будинок-музей Анни Франк в 1961 році. 

В 1953 році Отто Франк одружується з Фріці Марковіц, і вони переїздять до Швейцарії. Щоденник доньки продовжує відігравати важливу роль в його житті. Він отримує листи від тисяч читачів зі всього світу, на які вони відповідають разом з Фріці. Отто помирає в 1980 році.

З часу відкриття в 1960 році, Будинок-музей Анни Франк привернув чисельних відвідувачів. Щоб впоратися з постійно зростаючою кількістью відвідувачів, в середині дев'яностих років на розі Принсенграхт і Вестермаркт, було збудованне нове приміщення. На сьогодняшній день музей приймає більше мільйона гостей на рік.

Далі останні зйомки Міп Гіз в музеї: вона розкладає особисті документи в вітрині перед відкриттям оновленного музею в 1999 році.

Міп Гіз є однією з тих, хто допомагав людям, що переховувалися. 

Для тих, хто не в змозі відвідати музей в Амстердамі, Будинок-музей Анни Франк створив тривимірну модель будинку часів війни “Сховище онлайн”.

Фонд Анни Франк – це суспільна організація, що піклується збереженням спадщини Анни Франк. Фонд привертає увагу людей зі всього світу до життя Анни Франк і спонукає їх замислитися про небезпеку антисемітизму, расизму та дискримінації і важливість свободи, рівноправності та демократії.

Фон цієї експозиції показує як виглядала стіна кімнати Анни Франк, на яку вона клеїла різні малюнки та фотографії.

Творча група: історія

This exhibit has been created by the Anne Frank House
in Amsterdam. — For more information, visit http://www.annefrank.org. 

Diary quotes Anne Frank: —
Anne Frank: The Diary of a Young Girl : the definitive edition. Ed. by Otto H. Frank and Mirjam Pressler; transl. by Susan Massotty. — Copyright © The Anne Frank - Fonds, Basle, Switzerland, 1991, 2001
English translation of the diary — Copyright © Doubleday, a division of Random House, Inc. 1995, 2001

Авторство: усі медіа
Деякі статті створені незалежними сторонніми авторами і не завжди представляють думку вказаних організацій, що надали вміст.
Перекласти за допомогою Google
Головна
Огляд
Поруч
Профіль