У 1923 році в Межигірському художньо-керамічному технікумі з’явився політичний вертеп. Ініціаторами були студенти та викладачі технікуму, одним найбільших ентузіастів був Павло Горбенко. Художники Межигір’я вирішили поєднати свою роботу з політичною пропагандою, якої вимагала радянська влада. Традиційний український вертеп був кардинально перероблений. Перш за все, священна підлога зникає у вертепі. Крім того, ляльки стають повноцінними витворами мистецтва, наповненими своєрідною художньою ідеологією. Ляльки створювались під керівництвом скульптора Євгена Сагайдачного, який надав їм характерних рис стилю бойчукізму. Ляльки мали дуже великі та узагальнені риси обличчя. Вертеп припинив своє існування в 1924 році з ідеологічних міркувань.