Головний убір Фес. Baş kiyimi fes

Фес – традиційний жіночий головний убір кримських татар у формі зрізаного конуса. Фес зроблений на жорсткій основі, з оксамиту бордового кольору, на підкладці. Убір оздоблений філігранними накладками та монетами.
Навершя фес – топелік. Ця прикраса срібна, золочена, з рослинним декором, виконана у техніці ажурної багатоярусної філіграні. В центрі – віночок з шести срібних розеток та шести золочених квіток на витих стеблах.
З лицьового боку головного убору в трьох місцях нашиті монети в три яруси по одній, дві та три в кожному. Над монетами – ажурний бант з підвіскою. На скроневих частинах убору – дві листовидні ажурні нашивні прикраси, оздоблені сканним декором з рослинним візерунком. Фес з’являється як елемент жіночого вбрання на початку ХІХ століття та стає популярним наприкінці століття. Жительки південно-західної частини Криму носили фес вищий, жінки на південному березі Криму віддавали перевагу нижчим головним уборам.
Манера носіння залежала від особистого смаку і місцевих звичаїв. На фотографіях бачимо, що найчастіше фес дещо зсували на бік, а нижній його край міг сягати середини лоба.
Фес носили жінки різного соціального статусу, достатку, віку. На фес літніх жінок не було жодних прикрас. Молоді жінки прагнули мати пишно декорований головний убір.
Qırımtatar qadınınıñ milliy, ananeviy baş kiyiminiñ şekli kesik konusnı añdıra. Sert malzeme esasında yapılı; tış qabı qoyu qırımızı, bordo renkli qadifeden ibaret, astarlıdır. Baş kiyimi pul-paralar ve qoşma telkâri bezeklernen donatılıdır.
Fes töpeligi. Bu bezekniñ malzemesi yaldızlamalı kümüştir, donatımı ise ösümlik örnekli, qatmerli qırımtatar telkâri işçiligi esasında yapılıdır. Altı dane kümüş gülni ve altı dane altın çiçekni birleştirgen sırma örkenli gülçember töpelikniñ ortasını yaraştıra. Fesniñ ög yan tarafı üç yerinden, üç qatlı pul-paralar ile bezetilidir: ilk qatı üç, ekinci qatı eki, soñ qatı ise bir pul şeklinde tikili. Para pullarnıñ töpesinde asması olğan ajur bant yer ala. Fesniñ yan taraflarında yapraq şeklinde, ösümlik örnekli, qılıfqa tikilgen eki dane ajur bezek mevcut.
Fes XIX asırnıñ başında, qadın kiyiminiñ bir parçası olaraq meydanğa kelip, asırnıñ soñuna qadar yayğınlaşır, pekişip qalır. Qırımnıñ şimaliy ğarbında yüksek fes qullanılğanı, Qırımnıñ cenübiy qısımlarında ise alçaq fes tercih etilgeni bilinmekte.
Fes kiyme tarzını fesni taşığan qadınnıñ zevqine köre, ya da yerli kiyinme-quşanma adetine köre ayırmaq mumkün edi. Künümizge qadar yetip kelgen eski fotoresimlerde körüne ki, ekseriy alda fesni biraz yan tarafqa çektirip, fesniñ ast qısmı mañlaynıñ ortasına qadar sarqıtıp kiyile edi.
Qadın-qızlar yaş farqlılığına, içtimaiy statusına ya da barlıq halına baqmadan fes kiye ediler. Yaşı büyük olğan qadınlarnıñ fesleri bezeksiz, genç qadınlarnıñ fesleri ise bol bezekli olması tercih etile edi.