Нашивні бляшки різних форм слугували прикрасами одягу знатної сарматки. Традиція оздоблення одягу нашивними аплікаціями має дуже давнє коріння. Напевно перші подібні прикраси з'явилися не набагато пізніше самого одягу. Нажаль, орнаментальні ряди, які свого часу формували пластини-аплікації, дуже рідко можна відновити. Проте, за розташуванням пластин in situ можна стверджувати, що найчастіше їх використовували для декору коміру, чи грудної частини верхнього одягу. Значно рідше золотими платівками оздоблювалися рукави, і, в поодиноких випадках - подол одягу чи черевики.
Непограбоване поховання сарматської жриці з Соколової могили було ретельно зафіксовано та вивчено. За розташуванням прикрас, залишкам тканин та золотого шиття вчені змогли повністю реконструювати костюм похованої. Вдалося не просто відновити орнамент, який формували нашиті на розпашний халат золоті бляшки, і завдяки цьому навіть визначити особливості його крою: халат було пошито з двох полотнищ сукна синього кольору, без плечового шва.