Сліпа пляма

«Сліпа пляма» Миколи Рідного та Сергія Жадана складається з двох виразних елементів: поезії Жадана та великоформатного банера Рідного. Разом вони утворюють два боки однієї медалі, два погляди на одну історію. Микола Рідний знайшов тему для свого банера у мережі, зафарбував його чорною спрей-фарбою, залишивши тільки вічко, яке створює ілюзію обмеженого, частково стертого вигляду оригінальної фотографії. Зримим є лишень «уривок» реальності та насильства. На противагу замальованому чорним знімку, поезія Жадана дає насильству обличчя. Кожен вірш – приватна історія, що малює портрети існуючих і вигаданих осіб, які живуть у війні на сході України. «Сліпа пляма» гостро критикує те, наскільки ЗМІ та Інтернет спрощують реалії, коли зображення використовуються для ілюстрації розповіді, але занадто часто їх вирвано із оригінального, «рідного» контексту.
Отже, сліпі плями є результатом нашого сприйняття світу, а наше відчуття реальності будується на вибірковому баченні та обмеженості знань. Зафарбоване зображення – це метафора потужності пропаганди, свідомий акт знищення частин знімку з метою продемонструвати виключно вигідні сюжету елементи. А вірші індивідуалізують жертв насильства. Тож, такими двома підходами у одні зв’язці «Сліпа пляма» чинить опір будь-яким вузьким тлумаченням, які підштовхують до радикалізації думки.