Скульптурка у формі вепра

Цього кабанчика виявили у пограбованому чоловічому похованні. Обряд поховання передбачав жертвопринесення коней у вуздечках із дорогим декором. Також у могилу поклали зброю, золоті прикраси, вбрання, посуд, зокрема, й чашу, оформлену зображенням вепра — знаком доблесті. Все це свідчить про високий ранг власника в середовищі військової аристократії.
Скульптурне зображення вепра виконано у стилі, що поєднує реалістичне відтворення образу з певною умовністю. Очі тварини невеликі, опуклі, п'ятачок розділено на дві частини, рот окреслено валиком, вуха заокруглено. Ікла зроблено зі срібла. Добре видно м'язи тіла. Тулуб тварини відлито та спаяно із двох половинок. Ноги і хвіст відлито окремо та припаяно до тулуба. Після цього ретельно загладжено шви, нанесено тонкими лініями щетину. Фігурка могла правити за ручку дерев'яної чаші, про що свідчать золоті перетинки на ногах тварини. Зооморфні ручки були характерною деталлю посуду кочовиків. Незважаючи на грубуватість, фігурка вражає знаннями майстра анатомії тварини та натуралізмом зображення.
У індоіранській міфології образ вепра — одне із втілень іранського бога грому та перемоги Веретрагни. Його вважали покровителем військової аристократії. Саме тому всі зображення цього бога вміщували на предметах озброєння.