Нагрудна прикраса пектораль

Пектораль знайшли у скіфському кургані Товста Могила у степах Придніпров'я. Тут у V–III ст. до н. е. жили скіфи царські — войовничі кочовики. Ймовірно, прикраса належала скіфському володарю. Її поклали в могилу з багатьма іншими речами. І хоча поховання царя розграбували, пектораль зберіглася. Вона разом із мечем була у схованці біля входу в могилу.
Пектораль як особливий вид прикрас, символ влади відома з давніх часів і була поширена на різних територіях – Переднього Сходу, Кавказу, Фракії. Право носити її мали лише царі, вожді, фараони, тобто представники найвищих верств суспільства.
Пектораль із Товстої Могили за своєю цілісністю не має аналогів. Її зроблено із золота високого гатунку у вигляді півмісяця, тло якого поділене чотирма витими джгутами на три яруси. Кожен ярус пекторалі заповнено різними за сюжетом скульптурними зображеннями. Всього вона складається з понад 160 окремих деталей.
Композиція і форма прикраси мають складне символічне значення. Вони ілюструють не тільки земні повсякденні заняття скіфів, а і їхні космогонічні уявлення. Імовірно, сцени, зображені на пекторалі, пов’язані зі святкуванням нового року, що припадав на день весняного рівнодення, циклічної зміни явищ природи, відродження її через знищення.
Пектораль називають «знахідкою століття», візитівкою багатої культурної спадщини України. Прикраса й нині вражає красою, талантом давнього майстра та досконалістю виконання.