Ажурна пластина сегментоподібної форми, на якій зображено стилізовану сцену полювання героя на оленя. В центрі композиції — «дерево життя», крона якого нагадує пальмети, а гілки — роги оленя. Праворуч від дерева бачимо вершника в мить стріляння з лука: в одній руці він тримає лук, а другою тягнеться до сагайдака, що висить на поясі. Одна з випущених ним стріл стримить у лопатці тварини. Вся сцена облямована рамкою зі стилізованим рослинним орнаментом.
Пластину знайшли у похованні шляхетного скіфського воїна, якого супроводжували у потойбічний світ конюх і двоє коней. Голову одного з коней увінчував шкіряний налобник, прикрашений золотою ажурною пластиною (шкіряна основа не зберіглася).
Сюжет пластини інтерпретують по-різному. Перша версія пов'язана з легендою про героя Сослана з осетинського епосу «Нарти». Сослан уполював чарівних оленя та сарну, які виявилися прекрасними доньками бога Сонця. З однією з них герой одружився — вона принесла йому любов, а друга, від шлюбу з якою він відмовився, — покарання. За іншою версією, на пластині у вигляді вершника — скіфський бог Гойтосир, тобто Аполлон. Імовірно, скіфи на основі своїх традицій переробили грецький міф про полювання бога Аполлона.
Сюжет, представлений на пластині, в мистецтві скіфів Північного Причорномор'я унікальний. Але у східніших регіонах – Кавказі, Ірані, де колись жили скіфи, він відомий.