П’єса Лесі Українки «Лісова пісня» повинна була ставитися на сцені театру Миколи Садовського. У 1912 році Іван Бурячок стає головним художником театру, а у 1911 році Леся Українка надає художникові можливість ознайомитися з рукописом «Лісової пісні». Він створює графічну серію костюмів персонажів п’єси, зокрема: Мавку, Лісовика, Куця. На жаль, п’єса Лесі Українки так і не була реалізована у театрі Миколи Садовського через те, що Садовський хотів внести певні зміни у текст, а Леся Українка з цим не погодилась: «Я тямлю, що без змін її дуже трудно поставити, але всяким замінам є границя… Якесь у мене роздвоєне почуття щодо сеї поеми – я б хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» , а переміни мрії у бутафорію…».