Чотири золоті пластини знайшли у похованні скіфського володаря у степах Приазов'я. Вони прикрашали чашу, виготовлену з дерева й покладену разом із багатьма іншими предметами до поховальної камери. За віруваннями скіфів, усі ці речі були необхідні небіжчику у потойбіччі.
Оригінальна дерев'яна чаша не зберіглася. Аналіз форми та розмірів золотих пластин засвідчив, що посудина була доволі глибокою, із плавно заокругленими стінками, що переходили в невеличке пласке дно. Відповідно до параметрів оригінальних пластин було виготовлено реконструкцію з дерева, на яку їх закріпили.
Пластини мають прямокутну форму із загнутим верхнім краєм. До основи їх прикріплювали золотими цвяхами (у двох пластинах зберіглося 5 цвяхів). Поверхню прикрашено рельєфним зображенням фігури орлиноголового грифона, що стоїть із піднятою передньою лапою. Грифон — один із найулюбленіших міфологічних персонажів давнього Середземномор'я та Причорномор'я . Він пов'язаний як із нижнім, земним, так і з верхнім, небесним, світом, а також захищає від злих сил.
Такі посудини використовували з ритуальною метою. Вони відомі ще з доби бронзи.