Не один місяць Євгенія Бєлорусець провела в зоні конфлікту на сході України, створюючи портрети шахтарів, місце проживання і роботи яких знаходиться на території не підконтрольній ані сепаратистам, ані українському урядові. Ці портрети явно демонструють особисті переживання художниці за жертв війни, які не відносяться до жодної з сторін конфлікту. Боротьба шахтарів – це боротьба за виживання як на коротку, так і на довгу перспективу. Спочатку вони мусять вижити у війні, а потім – врятувати шахти, аби їхні сім’ї та поселення мали перспективу одразу після завершення конфлікту.
Перша, денна, частина роботи демонструє монументальний портрет шахтаря, образ чоловіка, що зникає/виникає з-за диму від цигарки. На звороті зображення – перша шпальта «Сьогоднішньої газети», вигаданого видання, що розповідає історію життя за «туманом війни». У другій, нічній частині роботи, історія з газети отримує продовження у слайд-шоу на скляній поверхні павільйону. У такий спосіб Євгенія Бєлорусець зображає появу і зникнення, використавши ефемерність та тимчасовість твору, як метафору до життя шахтарів.