У 1923 році в Межигірському художньо-керамічному технікумі з’явився політичний вертеп, одним із найбільших ентузіастів якого був Павло Горбенко. Художники Межигір'я вирішили поєднати свою роботу з політичною пропагандою, якої вимагала радянська влада. Традиційний український вертеп був кардинально перероблений. Перш за все, священна підлога зникає в вертепі. Крім того, ляльки стають повноцінними витворами мистецтва, наповненими своєрідною художньою ідеологією. Ляльки створювались під керівництвом скульптора Євгена Сагайдачного, який надав їм характерних рис стилю бойчукізму. Ляльки мали дуже великі та узагальнені риси обличчя. Негрська скульптура була взята за зразок маріонеток, що дозволило зробити надзвичайно характерне узагальнення.