Срібляник. Монета Святополка

Срібляники – перші карбовані монети Давньої Русі, які карбувалися в кінці Х – на початку ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича (972-1015) після прийняття християнства та стали своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави.
Срібляники продовжувалися випускатися від імені сина Володимира, київського князя Святополка (1015-1018 рр.). Зображення та легенди на монетах мали декларативний характер покликані проголошувати повноту влади князя. Давньоруські монети є одними з найдавніших пам’яток давньоруського образотворчого мистецтва, давньоруської писемності та мови.
Схема зображень та формула легенди на монетах Святополка найбільше тяжіє до срібників Володимира IV типу.
На аверсі монети в центрі поля у подвійному крапковому обрамленні фігура князя Святополка у повний зріст, сидячи на престолі. В правій руці князь тримає хрест, ліва рука на грудях. Навколо напис.
На реверсі монети в центрі поля у подвійному крапковому обрамленні двозуб, лівий зубець якого завершується хрестом – геральдичний знак Святополка. Над гербом – рівно конечний хрест з кружками на кінцях. Навколо напис не зберігся.
Срібляник Святополка знайдено у 1852 році в складі скарбу біля м. Ніжин під час оранки поля селянином С. Борисом.