Срібляники – перші карбовані монети Давньої Русі, які карбувалися в кінці Х – на початку ХІ ст. за часів правління Володимира Святославовича (972–1015) після прийняття християнства та стали своєрідним проголошенням суверенності східно-слов’янської держави. Давньоруські монети є одними з найдавніших пам’яток давньоруського образотворчого мистецтва, давньоруської писемності та мови.
На аверсі монети в центрі поля у потрійному крапковому обрамленні фігура князя Володимира у повний зріст, сидячи на престолі. В правій руці князь тримає хрест, ліва рука на грудях (над рукою крапка). Навколо голови князя зображено німб, декілька вертикальних рядів крапок окреслюють фактуру князівського одягу, що нагадує кольчугу. Легенда по колу.
На реверсі монети в центрі поля у потрійному крапковому обрамленні зображено тризуб – родовий знак Рюриковичів. Легенда по колу.
Зображення князівського знака у тому вигляді, що на срібляниках ІІ типу, стало нормою для наступних випусків давньоруських монет.
Срібляник було знайдено у 1852 році в складі скарбу біля м. Ніжин під час оранки поля селянином С. Борисом.