Вільге́льм I — перший німецький імператор, сьомий прусський король. Маркграф бранденбурзький. Представник німецької династії Гогенцоллернів. Народився в Берліні, Пруссія. Другий син прусського короля Фрідріха-Вільгельма III. Молодший брат короля Фрідріха-Вільгельма IV. Батько імператора Фрідріха III, дід останнього німецького імператора Вільгельма II. Дядько російського царя Олександра ІІ. Учасник Наполеонівських війн, зокрема битви при Ватерлоо. Успішно придушив революційні виступи Берліні. Принц-регент при своєму братові. Президент Північнонімецького союзу. За допомоги канцлера Отто фон Бісмарка завершив об'єднання Німеччини. Коронувався імператором у Версальському палаці, де було проголошено створення Німецької імперії. Підтримував мілітарно-консервативний курс канцлера за винятком його антикатолицької політики. Після замахів на своє життя схвалив прийняття законів проти соціалістів. Користувався популярністю серед більшості німців за свою побутову простоту і суворість, вважався уособленням «старої Пруссії». Помер у Берліні. Похований у Шарлоттенбурзькому палаці. Прізвисько — «картечний принц».