Доктор Йо́зеф Ме́нгеле — німецький лікар, який проводив експерименти над в'язнями табору Освенцим під час Другої світової війни.
Доктор Менгеле особисто відбирав в'язнів, і за час своєї роботи відправив понад 400 000 в газові камери концтаборів. Частиною дослідів над ув'язненими були різноманітні генетичні експерименти, особливо це стосувалося близнюків. 17 січня 1945 переводиться до табору Гросс-Розен, а через три тижні після звільнення Освенциму зникає. У квітні 1949 Менгеле за допомогою нацистів, яким вдалось втекти до Південної Америки, переселився з Німеччини до Буенос-Айресу. Спроби знайти Менгеле, щоб віддати його під суд, не принесли успіху, хоча, як твердив Рафі Ейтана і Алекс Меллер, вони виявили лікаря в Буенос-Айресі під час операції з викрадення Адольфа Айхмана, але захопити його було надто ризиковано. Як наслідок, Менгеле втікає до Парагваю, а в 1960 переїжджає до Сан-Паулу, де знаходить притулок у сім'ї німців Вольфрама і Лізолетт Босерт.
В колі знайомих Йозефа Менгеле називали Беппе, але світу він відомий як «Ангел Смерті з Освенціма». Помер в 1979 під іменем Вольфганг Герхард, втопившись під час купання. 1985 тіло було ексгумовано