Дивосвіт Трипілля
Подорож крізь історію стародавньої цивілізації, відомої своєю вражаючою керамікою та гігантськими на той час поселеннями.
"Статуетка жіноча (фрагмент)" (4100 - 3600 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
У 6 тис. до н. е. Європою поширювалися аграрні технології. У цей час сформувалася низка давніх землеробських культур.
На території Південно-Східної Європи однією з найбільших була трипільська культура, або трипільсько-кукутенська спільність. Вона виникла в другій половині 6 тис. до н. е. внаслідок взаємодії різних неолітичних груп Карпато-Балканського регіону.
Ця культура існувала більш ніж 2500 років.
Носії трипільської культури в різні часи заселяли лісостепову територію від Карпат на заході до долини Дніпра на сході, від Волині на півночі до пониззя Дунаю та Чорного моря на півдні.
"Модель житла" (3600 - 3200 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
У період найбільшого поширення культури з’являються протоміста, які мали площу 100–400 га. Також виникають укріплення.
Це свідчить про потребу в захисті власної групи від агресії інших племен трипільсько-кукутенської спільності або чужинців. Поселенням властиві наземні одно- і двоповерхові житла.
"Модель житла 3D" (3600 - 3200 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Трипільські поселення
складалися з десятків, сотень і навіть тисячі жител.
"Модель храму" (4100 - 3600 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Наявні глиняні моделі жител відтворюють вигляд цих будівель і деталі їхнього інтер’єру. Носії трипільської культури мали традицію залишати поселення і переселятися на інше місце раз на 50–70 років. Попередні будівлі вони спалювали.
"Статуетка корови" (3600 - 3200 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Основою трипільського господарства
було землеробство та тваринництво. Вирощували пшеницю, ячмінь, просо, бобові культури та льон. Населення трипільсько-кукутенської спільності займалося і збиральництвом, активно використовуючи блага лісів і луків, в оточенні яких проживало.
"Фігурка оленя" (3600 - 3200 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
У тваринництві найбільш поширеною була велика рогата худоба. Також розводили овець, кіз і свиней, утримували свійських коней і собак.
Мисливство та рибальство відігравало важливу роль у забезпеченні землеробів м’ясом, хутром, а також сировиною для знарядь і прикрас (кістки, зуби, роги). Трипільські племена полювали на оленів, козуль, лосів, кабанів, ведмедів, лисиць, вовків, бобрів, борсуків, зайців тощо.
Для забезпечення господарських потреб носії трипільської культури користувалися різноманітними знаряддями. Вони виготовляли їх з кременю, різних порід каменю, кістки, рогу, дерева та навіть металу. Кременеобробка була окремим ремеслом.
Якісний кремінь високо цінувався, тому його обмінювали та транспортували на значні відстані, а також ховали про запас.
Частина скарбу з Халеп'ї. Частина скарбу з Халеп'ї.Національний музей історії України
"Клевець" (4100 - 3600 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Із поширенням населення трипільсько-кукутенської спільності пов’язують появу на теренах України перших зразків справжнього бойового озброєння.
Сировиною для виготовлення трипільської зброї були не тільки звичні для попередніх періодів тверді породи каменю, кремінь, кістка та ріг, а й цілком новий матеріал – мідь.
Бойове озброєння трипільського воїна
могло складатися з різних лук зі стрілами, дротики, сокири, сокири-молоти, молоти, булави, клевці та кинджали. Лук і стріли, дротики та пласкі сокири мали подвійні ролі. Вони могли використовуватися і під час полювання або в господарстві, і в бою.
"Фрагмент посудини із зображенням людини та рослини" (4100 - 3200 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Дивосвіт трипільської культури розкривається в керамічних виробах.
Племена цієї спільності виготовляли посуд ліпленням і прикрашали його заглибленим орнаментом, оздобленим білою або червоною пастою, чи розписом мінеральними фарбами.
Поширеною також була рельєфна орнаментація – наліплювання зображень тварин або людей.
Вражає розмаїття сюжетів на посудинах: від простих геометричних до складних композицій із зображенням рослин, тварин, людей і цілих явищ (сцени полювання, випасання худоби тощо).
"Посудина біноклеподібна 3D" (4100 - 3600 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Це були чаші, миски, горщики, грушоподібні посудини, кратери, кубки, амфори, покришки, біноклеподібні та моноклеподібні посудини тощо. Біноклеподібні та моноклеподібні посудини, безумовно, використовувалися в ритуалах.
Маркером трипільської культури є глиняні антропоморфні (тобто зображення людей) та зооморфні (тварин) статуетки. Образ жінки помітно переважає поміж трипільської пластики.
"Статуетка бика" (3600 - 3200 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Крім людей, зображали фігурки великої рогатої худоби, кіз, свиней, оленів, ведмедів, птахів.
"Антропоморфна скульптура в посудині. Загальне фото" (4100 - 3600 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Безперечно, пластика відображає духовне життя трипільських племен, зокрема культ родючості, і використовувалася для обрядів або виконувала роль оберегів.
"Кубок" (4100 - 3600 ВСЕ), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Кубок
Системи орнаментацій посуду та пластики, можливо, являють собою знакову систему, призначену для «зв’язку з вищими силами», і пов’язані із сакральною діяльністю.
Дослідження і текст: Олександр Науменко
Кураторка проєкту Ольга Пукліна
Технічне втілення: Олег Мітюхін, Оксана Мітюхіна, Людмила Климук
Редактор тексту: Олександр Науменко
Переклад: Дмитро Мітюхін
Добір експонатів: Олександр Науменко
Фотографи: Олег Мітюхін, Дмитро Клочко
Керівник проекту 3D оцифрування: Дмитро Матяш
Фотограф: Сергій Ревенко
Дизайнер 3D : Віталій Євсович
Цікавить тема "Visual arts"?
Отримуйте персоналізовані оновлення у випусках Culture Weekly
Готово!
Ви отримаєте свій перший випуск Culture Weekly вже цього тижня.