Кримські татари. Qırım Tatarları

Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі риси різних цивілізацій: середземноморської, близькосхідної, центральноазійської.  
Bu cemiyetniñ ananeleri ve adetleri yüzyıllar devamında farqlı medeniyetlerniñ, yani Aq deñiz tsivilizatsiyasınıñ, Yaqın şarqiy  ve Orta Asiya medeniyetleriniñ hususiyetlerini birleştirip şekillendi.

Протягом 15-18 ст. на півдні України існувало Кримське ханство – держава, що довгий час впливала на політику й культуру країн і народів Східної Європи, Кавказу, Близького Сходу, Балкан.  
XV-XVIII asırları arasında Ukrainanıñ cenübinde Qırım Hanlığı bar edi ve o, bir devlet olaraq, Şarq Avropanıñ, Kavkaz, Yaqın Şarq ve Balkan devletleriniñ medeniyetlerine, siyasetlerine devamlı şekilde tesir etken edi. 

Бахчисарай, столиця Кримського Ханату  була збудована у 16 ст. ханом Сахібом І Ґераєм серед пишних садів у Салачицькій ущелині. 
Sahib-I Giray tarafından inşa ettirilgen Qırım Hanlığınıñ paytahtı Bağaçasaray XVI asırda Salaçıq vadisiniñ bereketli bağçaları arasında yerleşip dünyağa kelgen edi.

У курильницях спалювали приємні на запах речовини: камфору, амбру, мускус, лаванду. Їхній аромат наповнював приміщення осель, палаців, публічних бань, мечетей чи медресе, очищаючи простір, одяг та думки людини перед важливими справами або відпочинком. 
Buhurlıqta kâfure, ğamber (amber), misk ve lavanta ösümlikleriniñ maddeleri tütsetile edi. Ev odaları, saray haneleri, halq içün açıq olğan hamam, mescit ve medreseler qoqullandırıla edi. Mekânlarnı ve qıyafetlerini yat qoqularından temizlemeknen birlikte, bu qoqular yardımı ile ehemiyetli bir iş olsun, rahatlıq zamanı olsun insannıñ tüşüncelerini, meramlarını arındıra ediler.

Під час заручин наречена дарувала майбутньому чоловіку набір із дев’яти предметів, серед яких обов’язково мав бути кисет прямокутної форми, розшитий орнаментальними композиціями. З цього кисету наречений пригощав тютюном своїх друзів, розкурюючи з ними люльки під час весілля. 
Söz kesim merasimi vaqtında qız nişanlısına 9 eşyadan ibaret olğan doquzlıqnı bahşış ete edi. Eşyalarnıñ arasında mıtlaq nağışlanğan kise ola edi. Bu kisege tütün toldurılıp, toy künleri devamında, tütün çekkende kiyev dost-aqrabalarına bu kiseni uzatır, tütün teklif eter edi.

За століття мусульманські обряди тісно переплелися з національними звичаями кримських татар, ставши гармонійною частиною побуту і традицій цього народу, збагачуючись водночас тривалим досвідом співжиття з іншими етносами та конфесіями на півдні України.

Asırlar içinde islâm ibadetleri qırımtatarlarnıñ ananelerine siñip halqnıñ turmuşında ve adetlerinde ğayet ahenlkli şekilde akis olundı, ve aynı vaqıtta da, cenübiy Ukrainanıñ diger etnos ve inançlarda bulunğan halqlarnen birlikte yaşamnıñ musbet tecribesini elde etti.

Після появи цього напою в Криму, кав’ярні швидко стали атрибутом цивілізованості міста, а при ханському дворі частування ним перетворилося на частину дипломатичного й палацового етикету. У такій атмосфері каву довгий час подавали в невеликих керамічних горнятках «фільджан», а щоб не обпекти пальці – використовували мідні, срібні або золоті підставочки «зарф».  Кримські татари досі вважають каву символом гостинності, атрибутом домашнього затишку, національних та сімейних традицій.

Qahveniñ Qırımğa kelmesinden soñ qahvehane medeniy şeherniñ yaraşığı ve alâmeti oldı, han sarayda ise qahve içme ananesi saray adabına, ayrıca elçi qabul etüv adabında mahsus bir yer ala edi. Bu muhitte uzun zamanlar qahveni kiçkene çini filcanlarğa qoyıp ikram ete ediler, parmaqlarnı savutqa tiydirip pişirmemek içün filcanlarnı baqır, kümüş ya da altın zarflarğa yerleştire ediler. Bugün de qırımtatarlar içün qahve musafirperverlikniñ, ev muhitiniñ, halq ve qoranta adetleriniñ misilsiz timsalidir.

Традиційна культура кримських татар сповнена глибокими сенсами та важливими деталями, які не завжди помітні оку стороннього глядача.


Qırımtatarlarnıñ ananeviy medeniyeti teren manalar taşıp, her seyirciniñ közüne batmağan, lâkin muhim olğan detallernen toludır.