Освіту майбутній науковець здобував на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира. Ще під час навчання юнак захопився пошуком українських старожитностей.
Світлина. Види Києва. Університет Св. ВолодимираНаціональний музей історії України
Із 1910 року очолював історико-побутовий відділ та відділ народного мистецтва Київського художньо-промислового і наукового музею (нині – Національний музей історії України). Щороку Данило Щербаківський їздив з експедиціями різними містами та селами України, збираючи предмети для музею.
Світлина. Види Києва. Міський музейНаціональний музей історії України
"Вишитий фрагмент" (1780 -1820), автор: Автор невідомийНаціональний музей історії України
Зразок лиштви, що був придбаний Данилом Щербаківським у селі Мар’янівка Гайсинського повіту в 1914 році під час експедиції до Полтавської губернії.
За часів Першої світової війни дослідник був офіцером на Галицькому фронті. Навіть там він продовжував музейну діяльність, фотографуючи та намагаючись зберегти від знищення давні галицькі церкви, ікони, рукописні Євангелія, вишивки тощо. Згодом Данило Щербаківський передав врятовані речі до музею. Зокрема, у селі Воскресенці він придбав ґердани кінця ХІХ ст.
"Шийні бісерні прикраси. Ґердани" (End of the 19th century)Національний музей історії України
Ґердани – шийні бісерні прикраси, виготовлені з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну або волосяну основу. Вироби, представлені в музеї, мають геометричний ромбоподібний візерунок.
Упродовж другої половини 1924 року науковець став одним зі співорганізаторів Етнографічного товариства в Києві. Крім організаційної роботи зі створення цього товариства, Данило Щербаківський займався науковою та просвітницькою діяльністю.
Зокрема, у першій книзі «Записок Етнографічного товариства» з’явилася його розвідка про відділ народного мистецтва Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка.
Килим. Килим.Національний музей історії України
Визначною подією в мистецькому житті України 1920-х років стала організована Данилом Щербаківським виставка українських килимів, що відбулася у Всеукраїнському історичному музеї імені Т. Шевченка (нині – Національний музей історії України) восени 1924 року.
На ній експонувалися близько трьохсот пам’яток із музейного зібрання. Вчений брав безпосередню участь у наповненні та формуванні музейної колекції килимів.
Килим. Килим.Національний музей історії України
На виставці можна було простежити еволюцію і розвиток техніки українського килимарства, територіальні відмінності в орнаментації килимів, особливості килимів різних соціальних прошарків населення.
На початку 1920 року Данило Щербаківський почав співпрацювати з етнографічною секцією Українського наукового товариства, а протягом 1919–1922 років брав безпосередню участь у створенні Музею антропології та етнології ім. Ф. Вовка.
Світильник. ЛампадаНаціональний музей історії України
5 липня 1925 р. Данило Щербаківський стає співавтором виставки «Український історичний портрет ХVІІ–ХХ ст.», яка займала 5 залів музею. У першому виставковому залі були представлені живописні твори XVII–XVIII ст., зокрема кілька портретів князів Вишневецьких, що одні з перших у 1899 р. надійшли на зберігання до Київського музею старожитностей і мистецтв (попередника ВІМ).
6 червня 1927 р. в Києві в 49-річному віці Данило Щербаківський вчинив самогубство. За своє недовге життя він зібрав та атрибутував близько 30 тисяч експонатів, які стали основою колекцій Національного музею історії України, Національного художнього музею та Музею українського народного декоративного мистецтва. Збираючи раритети, обходив і об’їздив ледь не всю Україну, часто купував їх за власні гроші, відмовляючи собі в найнеобхіднішому.
Сім’ї не мав і жив при музеї. Справжнім подвигом можна вважати те, що подвижнику вдалося врятувати від неминучої загибелі значну кількість унікальних пам’яток, коли він перебував на фронтах Першої світової війни, а також у роки революції, визвольних змагань, під час антирелігійних кампаній.
"Плащаниця" (18th century)Національний музей історії України
"Пелена" (18th century)Національний музей історії України
Дослідження і текст: Олена Іванова
Куратор проєкту: Богдан Патриляк
Технічне втілення: Олег Мітюхін, Оксана Мітюхіна, Людмила Климук
Редакторка тексту: Євгенія Лебідь-Гребенюк, Валентина Янчук
Переклад: Дмитро Мітюхін
Добір експонатів: Олена Іванова
Фотограф: Дмитро Клочко, Олег Мітюхін