Правічні. Дерева в українській традиційній культурі
Проєкт створено Музеєм Івана Гончара у партнерстві з Всесвітнім фондом природи WWF-Україна
У віддалених куточках Карпат, Полісся і Кримських гір живуть прадавні ліси. Десятки поколінь наших предків могли надихатися ними, а для сотень видів тварин і рослин це дім. Старовікові ліси – найстаріші лісові екосистеми. Раніше вони вкривали майже всю територію Європи, а сьогодні перебувають під загрозою, через масштабні рубки та господарську діяльність людини.
Дерева – головні герої цієї історії. У проєкті «Правічні» ми пропонуємо поглянути на традиційне мистецтво як на прояв любові українців до природи.
Через образи дерев у народній культурі ми прагнемо зрозуміти, звідки ця любов бере своє коріння. Сподіваємось, виставка нагадає не лише про наші витоки, а й стане джерелом натхнення бути більш екосвідомими.
"Рушник вишитий" (1830/1870), автор: Автор невідомийМузей Івана Гончара
Дерево, яке бачило початок світу
Коріння дерев може сягати десятків метрів. Коріння цієї історії бере свій початок з часу створення світу. Наші пращури вірили, що у час, коли не було ні неба, ні землі, існували лише синє море та світове дерево. Про це співають нам найдавніші українські колядки.
Що ж нам було з світа початка?
Не було нічого, їдна водонька,
На той водоньці їдне деревенько.
На тім деревеньку шовкове гніздо,
А в тім гніздечку три голубоньки, –
Не три голубоньки – три ангелоньки...
Дерево для первісної культури людства один із фундаментальних символів. Він виник ще в епоху пізнього палеоліту й існує дотепер у народних орнаментах і фольклорі. Для людини образ дерева був прототипом космосу, в ньому поєднались її уявлення про час, простір, життя та смерть.
Старовікові ліси, у певному сенсі, теж космос, адже зазнали мінімального впливу людини й зберегли свою природну структуру й дотепер.
People's painting "Deer and birds"Музей Івана Гончара
Дерево як центр світу
У просторі українських колядок та щедрівок дерева найчастіше з’являються на подвір’ї хазяїна – таким чином вони ознаменовують його як центр світу та надають подіям святості й статусу всесвітнього масштабу.
Дерево життя
В українській культурі «Світове дерево» представлене як «Дерево життя» – пишне, величне та, навіть, казкове. Воно завжди буйно цвіте, а всі його квіти різні за розмірами, пишністю й станом. «Дерево життя» зазвичай проростає із «вазона», як символічне зображення першопредка.
"Кахля керамічна" (1701/1900), автор: Автор невідомийМузей Івана Гончара
Фантастичний птах
Невіддільними від «Дерева життя», як й у реальному світі від дерев, є птахи. В українській культурі вони постають образом сонячного божества. Їх зображували біля дерева поруч із квітами, зірками та сонцем так само фантастично.
Райце
На писанках «Дерево життя» оздоблюється пелюстками, казковими квітами й плодами, а в горі завжди розміщена найбільша квітка або знак сонця, місяця, зірок.
Поруч з деревом зображують птахів, змій та риб. Разом ці символи втілюють образ світоустрою, як і ліс, який є зосередженням усіх можливих форм живого. Чим він старіший і недоторканий, тим більше життя вирує в ньому: від рідкісних великих хижаків до крихітних комах й рослин, зокрема занесених до Червоної книги України.
Дерево роду
З часом дерево як образ зводиться до родинних масштабів, символізуючи «Родове дерево», й існує вже в контексті обряду.
Дерево супроводжувало людину в усіх важливих етапах її життєвого циклу, як то весільне «гільце» – так зване «Райське деревце». Це дерево вважали святим, а до його злагодження підходили з особливою урочистістю.
Стилізоване зображення дерева на дукачі, що ви зараз побачите, могло мати значення оберегу родинного й особистого життя для дівчини або жінки.
"Дукач з бантом" (1850), автор: Автор невідомийМузей Івана Гончара
На предметах побуту й народного мистецтва, у піснях, обрядах через образи дерев, їх листя та плоди наші пращури виражали своє світосприйняття. Часто у традиції ми знаходимо згадки про дуб, сосну, березу, вербу, клен, липу, ялину, бук, осику, граб. Саме ці види дерев, відтоді як зійшов льодовик, приблизно 8-10 тисяч років тому, формують й нині наші природні ліси.
"Тарілка керамічна" (1850/1901), автор: Автор невідомийМузей Івана Гончара
Мотиви дерев на килимах були геометрично стилізовані, а елементи узору ритмічно розташовані вздовж усього килима. Етнографи вважають, що можливо саме в такий спосіб «килимарі бажали представити гай з райськими птахами».
"Килим тканий Килим тканий" (1901), автор: Автор невідомийМузей Івана Гончара
Могутнє дерево
Дуб – найбільш шановане дерево в українській культурі. Фольклор осмислює його як ознаку сили та влади. І це не випадково, адже дуб – дерево-довгожитель і 500 років для нього абсолютно досяжний вік. Дубові ліси зустрічаються по всій Україні, більшою мірою в Лісостепу та Поліссі, звідки, до речі, й вишиті сорочки, що ви зараз бачите.
"Сорочка жіноча вишита Сорочка жіноча вишита" (1901-01-01/1949-12-31), автор: Автор невідомийМузей Івана Гончара
Дуб часто зображали поряд з постаттю козака Мамая, як символ чоловічої статі, що уособлює міцність та довговічність.
Мальовничі пейзажі густих гаїв часто прикрашали інтер’єр української хати другої половини XX століття. До речі, до активного втручання людини у природу, від сучасного Львова до Черкас білка могла пробігти по деревах, не спускаючись на землю – таким суцільним масивом лісів була вкрита ця територія.
"Halya carries the water" (Early 1950s - Late 1980s), автор: UnknownМузей Івана Гончара
Усвідомлення простору, зв'язок з природою максимально відчуваємо у жнивних піснях, за якими стоять покоління українців. Тож, завершуючи виставку, ми запрошуємо вас у коротку подорож старовіковими лісами під автентичне виконання жнивної пісні з Полісся. Рідкісні кадри, що ви зараз побачите, були зняті у найдавніших та найцінніших лісах України Всесвітнім фондом природи WWF-Україна.
А яке значення ліси мають для вас? Поділіться своєю думкою в короткому опитуванні 🌳
Хочете поділитися враженнями та думками про виставку, додавайте хештег #ростедеревце 🌿
Проєкт «Правічні» створено Музеєм Івана Гончара у партнерстві з Всесвітнім фондом природи WWF-Україна.
Ідея, текст, кураторка: Ю. Новосельцева
Науковий супровід: П. Гончар, Т. Пошивайло, М. Вертюк, В. Куцурук, Г. Кошманенко, О. Сторчай, М. Богомаз, Л. Сломінська, М. Максименкова, Т. Курас, Г. Шендрик, І. Данилейко, О. Юхименко, Ю. Степанченко, К. Демерза, Ю. Патлань, Л. Головня, В. Коваленко, Р. Костина, Б. Теличук.
Фото та ретуш: А. Телікова, О. Ващевська
Анімація графіки: І. Терещенко
Переклад: GDIP Media Center
Юридичні питання: Л. Федоренко, Н. Комісарова
Музика
Kyiv Ethno Trio
АртВелес, Проєкт «Моя Україна. Берви»
UNESCO Collection of Traditional Music of the World
Історію створено на основі наукових праць Федора Вовка, Вадима Щербаківського, Михайла Селівачова, Євгена і Тетяни Причепіїв, Марії Маєрчик, Ігоря Пошивайла, Юрія Мельничука.
Цікавить тема "Visual arts"?
Отримуйте персоналізовані оновлення у випусках Culture Weekly
Готово!
Ви отримаєте свій перший випуск Culture Weekly вже цього тижня.